Мідицеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мідицеві
Період існування: середній еоценнаш час
Мідиця звичайна (Sorex araneus) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Мідицеві (Soricidae)
G. Fischer, 1817
Підродини
Вікісховище: Soricidae


Мідицеві[1], або землерийкові (Soricidae) — родина ссавців з ряду мідицеподібні (Soriciformes) надряду комахоїдних (Insectivora).

Таксономія

[ред. | ред. код]

Це четверта за видовим багатством родина ссавців, що має 376 сучасних видів. До мідицевих належать найдрібніші ссавці світової фауни і фауни Європи. За останнім зведенням «Ссавці Світу» (Wilson, Reeder, 2005), види цієї родини об'єднуються в такі 26 родів (за абеткою):

Мідицеві не споріднені з деревними та слоновими землерийками, яких разом з мідицями нерідко (особливо в давніх працях) відносять до класу понять "землерийки".

Мідицеві у фауні України

[ред. | ред. код]

У фауні України родина Soricidae представлена трьома родами — мідиця, рясоніжка та білозубка. При цьому у кожній місцевості живе, як правило, не більше 1-2 видів кожного з цих трьох родів. Три види з числа відомих в складі сучасної фауни України — мідиця альпійська (Sorex alpinus), рясоніжка мала (Neomys anomalus) і білозубка білочерева (Crocidura leucodon) — внесені до "Червоної книги України" (2009).

Морфологія

[ред. | ред. код]

Розміри малі і дуже малі. До цієї групи належать найдрібніші ссавці світової фауни і фауни Європи. Через малі розміри мідиць інколи вважають мишами, проте за всім комплексом морфологічних ознак мідицеві відносяться до (над)ряду комахоїдних (Insectivora). Мідицеві мають видовжений у хоботок носовий відділ, у них ноги з п'ятьма пальцями.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширені по всьому світу: з головних районів помірного поясу лише Нова Гвінея, Австралія і Нова Зеландія не мають рідних до них представників родини Soricidae; в Південній Америці вони зустрічаються лише на крайній півночі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.

Джерела

[ред. | ред. код]